Ми боялися втратити те, що мали, – голова Дмитрівської ОТГ з Кіровоградщини

Перш ніж прийняти рішення про об’єднання, керівництво села Дмитрівки з Кіровоградщини зробило, так званий, тур Україною, аби зрозуміти, як живуть ОТГ та чи варто об’єднуватися їхній громаді. Зрештою, Дмитрівська ОТГ пішла на вибори у 2018 році.

Що стало вирішальним для Дмитрівської ОТГ під час прийняття рішення про об’єднання та чим живе громада сьогодні – у проєкті УКМЦ-DOBRE “Речники громад” розповіла голова громади Наталія Стиркуль.

Чому так довго чекали?

“На той час (початок реформи – ред) ми вважали себе самодостатнім селом – у нас розвинена інфраструктура, є бюджет, ресурси, наприклад, земля. І боялися стати на хибний шлях. Боялися втратити те, що мали”, – каже голова Дмитрівської громади.

Аби прийняти правильне рішення, Наталія Стиркуль разом із командою зробили тур Україною – просто їздили і спілкувалися із людьми:

“Спочатку були у Білозірській ОТГ на Черкащині, потім в сторону західної – просто їхали і зупинялися де є прапор громади. Питали: об’єднана чи не об’єднана. Потім поїхали на південь. Нас також переконував Центр розвитку місцевого самоврядування та Асоціація міст України. Ми їздили на тренінги, організовували зустрічі, багато обговорювали і вирішили, що треба об’єднуватися”.

За словами голови громади, одним із важливих аргументів до об’єднання було залучення додаткових ресурсів, зокрема, державна допомога громадам. До того ж, Дмитрівка боялася, що їх приєднають до Знам’янки – районного центру.

“Ми проаналізували, що маємо великий ресурс і не хотіли бути приєднаними до Знам’янки. А у нас спільні межі, і Знам’янка розвивалася за рахунок наших земель”. 

Процес створення Дмитрівської сільської громади розпочався 2 червня 2017 року, а майже через рік – 29 квітня 2018 року відбулися вибори. На сьогодні бюджет громади збільшився втричі – 59 млн грн, 38 млн з яких (64%) це власні надходження. Основна частина прибутку громади – оренда землі. 

Що вдалося зробити?

“Нам делегували багато повноважень. До об’єднання ми віддавали в районний бюджет кошти у розмірі 50% – це близько 8 млн. Тепер ми самі можемо використовувати ці кошти, заключати міжмуніципальні договори, співпрацювати з іншими територіями. Ми контролюємо свої кошти”. 

Левова частина видатків бюджету сільської ради йде на оснащення шкіл. Загалом це близько 40% бюджету. Майже в усіх закладах зробили сучасні ремонти, утеплення, замінили вікна. Опорну школу оновлювали у співфінансуванні із держбюджетом.

Такі зміни дозволяють не тільки створити якісні умови для дітей, а і дають значну економію енергоресурсів. Окрім того, у громаді тепер є футбольне та волейбольне поля з штучним покриттям, тенісний корт.

Також громада закупила нове обладнання та меблі у місцеву амбулаторію, проте у медицині у громади інший виклик – брак кадрів. Наразі у Дмитрівці працює сімейний лікар та стоматолог. Але громаді потрібні лікарі, і для них керівництво готове забезпечити всі умови проживання.

“Ми навіть згодні прийняти програму – забезпечити житлом, передбачити витрати на комунальні послуги, подвоїти зарплату. Якщо у первинній ланці посадовий оклад складає 7600 грн, ми готові надати подвійний. Згодні надати компенсацію за проїзд, якщо з іншого міста. Але молодь боїться, а старші люди, мабуть, не хочуть їздити у Дмитрівку. Як футбольні команди купують хороших футболістів, ми готові “купити” лікаря”. 

Співпраця з партнерами

Ще одна перевага децентралізації, яку відчула Дмитрівська громада, це співпраця із проєктами міжнародної технічної допомоги. Восени минулого року Дмитрівська громада стала партнером програми USAID DOBRE, і сьогодні спільна  робота дає результати.

Для того, щоб пройти конкурсний відбір, громада згуртувалася і написала проєкт – завдяки співфінансуванню збудували спортивні майданчики.

Коли був конкурс, за ці майданчики боролися вулиці. Зараз мені приємно спостерігати, що люди на своїх вулицях знаходять місця, проявляють ініціативу і звертаються до нас. Ми пішли за принципом: покажіть, що ви зробите, і ми вам допоможемо. І в інших населених пунктах (громади – ред.) це роблять”.

Також у рамках співпраці відкрили молодіжний простір – сільська рада приготувала приміщення, а програма DOBRE допомогла з обладнанням. Цей проєкт, за словами голови громади, активізував молодь – вони приносять свої ідеї та долучаються до інших ініціатив. Наприклад, навесні у Дмитрівській ОТГ планують реконструкцію парку, і щодо цього молодь уже провела опитування та зібрала пропозиції громади.

За сприяння програми DOBRE громада розробила стратегію розвитку. У цьому Дмитрівській ОТГ допомагали польські експерти. Тож тепер плани соціально-економічного розвитку та визначені пріоритети стали якісною стратегією розвитку.

“Зараз дуже цікаво жити, працювати. У мене біла заздрість до молодого покоління, адже вони мають багато можливостей. Реформа дала нашій території багато змін. Ми зробили багато сучасного. Навіть отримували компліменти від польських експертів, що Дмитрівка це частинка Європи. І, зрозуміло, це нас надихає”.

Зрештою, Дмитрівська ОТГ не шкодує, що об’єдналася, адже тільки тепер люди можуть приймати рішення і змінювати свою громаду.

“У громаді живуть і працюють люди, які люблять свою громаду. І вони розуміють, що не приїде Президент, Прем’єр чи Голова Верховної Ради, щоб розбудовувати Дмитрівку. Ми повинні зробити це самі. Кожному з нас Бог дарував життя, і кожен з нас повинен задуматися: для чого я прийшов на цей білий світ, що я маю зробити і залишити після себе”.