Баранівська громада об’єдналася лише наприкінці 2016 року і дуже швидко перебрала на себе всі повноваження. «За січень ми створили структуру, 1 липня ми забрали на баланс первинну медицину, з 1 вересня – вже вторинний рівень. Себе позиціонуємо, як край з багатими сільськогосподарськими можливостями та органічним виробництвом. Це визначає шлях, яким ми будемо рухатися», – розповів голова Баранівської об’єднаної громади Анатолій Душко під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту УКМЦ «Речники громад». Громада приєднала 32 села, бо переконана: зміни та економічний ріст починається саме з села. «Зараз почався новий відлік. Попри сталі переконання, що все починається згори, Україна навпаки буде мінятися знизу, з села, з кожного його мешканця. Сільські території – точка зростання доходів у місцеві бюджети та загалом української економіки», – переконаний голова громади.
До об’єднання у громаді кількість договорів з населенням з вивезення твердих побутових відходів складала 26%, а сьогодні – 78%. До прикладу Вінниця, зазначає пан Душко, – це 82%, враховуючи її багатоповерховий фонд. «До об’єднання таке враження, що не жили і не існували. Сьогодні ми у кожний освітньо-культурний заклад даємо тепло. Такого раніше не було. Зараз працює шість котельнь. Але газове та електроопалення ми переводимо на альтернативні джерела енергії. З тим, щоб не тільки було тепло, але й економити кошти. Завдяки цьому можна буде розвивати громаду та покращувати інфраструктуру», -розповідає він.
7 вересня 2017 року Баранівська громада урочисто відкрила малу гідроелектростанцію. Вона працювала на території місцевості ще з початку минулого століття, але у 50-х її закрили. Зараз ведуться перемовини з інвесторами з Одеси. Мова йде про будівництво на території громади теплової електростанції, що працюватиме на відходах деревини. Вартість інвестиції – сім мільйонів доларів.
Оскільки громада позиціонує себе як центр органічного виробництва, проекти вона розвиває відповідні: планують створити молодіжний агрокластер. Він включатиме будівництво сироварні та будівництво критого ринку. «У центрі міста вже є земельна ділянка 1600 квадратних метрів. Там буде не просто критий ринок, а публічний простір зі всіма зручностями», – пояснює голова громади. Зона лісів, у якій розмістилася громада дала поштовх ще одного проекту – створенню холодильників для ягід та грибів. У громаді сподіваються, що так їхня органічна продукція дозволить отримати додану вартість, адже зараза всі ці продукти просто вивозяться з громади.
Місцеві мешканці також хочуть займатися переробкою льону. Загалом ідей вистачає, і у керівництва громади є бачення, як їх реалізовувати. «Якщо можливості бюджету дозволять, у 2018 році ми хочемо виділити 500 тисяч гривень та оголосити конкурси на ініціативи людей. Хтось буде вирощувати качок, хтось зробить козині ферми, різні інші сфери виробництва. Маємо дати вудочки людям в селі. Молоде, ініціативне населення треба спонукати, щоб вони відчули смак успіху, тоді це буде поширюватися», – пояснює Анатолій Душко.
Баранівська громада активно застосовує бюджет участі. Завдяки ньому місцеві мешканці можуть визначати, на що необхідно спрямувати кошти. Серед таких проектів – центр реабілітації у новоствореному управлінні надання соціальних послуг.
