WP_Term Object ( [term_id] => 5 [name] => Комунікації реформ – дискусії [slug] => reforms-projects [term_group] => 0 [term_taxonomy_id] => 5 [taxonomy] => category [description] => [parent] => 0 [count] => 30 [filter] => raw [cat_ID] => 5 [category_count] => 30 [category_description] => [cat_name] => Комунікації реформ – дискусії [category_nicename] => reforms-projects [category_parent] => 0 )

Для успішної реалізації медичної реформи потрібно подолати корупційні схеми на місцях – експерти

Для успішної реалізації медичної реформи потрібно подолати корупційні схеми на місцях – експерти

Київ, 03 травня 2018. Використання бюджетних коштів на фінансування медицини стикається з низкою корупційних ризиків на місцевому рівні. Під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі експерти обговорили, які саме корупційні механізми зустрічаються на місцях найчастіше та як цих ризиків можна уникнути.

На думку експертів, однією з проблем, які потрібно вирішити першочергово, є чіткий поділ функцій і обов’язків між центральними та місцевими органами влади. «Справа у тому, що не все, що закладається на медичну реформу у регіональні бюджети іде на медицину. Зі збільшенням обсягів коштів, місцеві чиновники замість того, щоб вирішувати проблеми, з якими до них звертаються люди, роблять вигляд, що «ми тут ні до чого – там у Києві погані». Якщо ми говоримо про децентралізацію, логічно також переглядати моменти пов’язані з централізованою закупівлею ліків», – пояснив Ігор Черняк, заступник голови правління ГО «Харківський антикорупційний центр» (м. Харків).

Відсутність єдиної системи кодифікації ліків при закупівлях також створює корупційні ризики, тому що порівняти ціни на медикаменти між різними лікарнями стає дуже складно. У Сумах таку проблему намагаються вирішити, створивши спеціальну платформу, на якій медичні препарати між лікарнями порівнюють на основі спеціально присвоєного коду. Однак сама процедура присвоєння такого коду часто вимагає дуже багато часу і зусиль. «Міністерство охорони здоров’я має посприяти впорядкуванню даних по кодифікації ліків. Потрібно просто автоматизувати всі наші лікарні і домовитись про те, що коди щодо використання медикаментів будуть однаковими для всієї країни», – зазначив Андрій Букін, представник ГО «Студія правових та соціальних досліджень» (м. Суми). Він додав, що місцеві органи самоврядування також повинні забезпечити публічний доступ до даних стосовно лікарських препаратів в усіх медичних закладах.

Застосування переговорної процедури закупівлі теж часто перетворюється у корупційну схему. «У Чернівецькій області дуже багато ліків закуповують через переговорну процедуру закупівлі. Це дивно, тому що, маючи таку кількість фармацевтичних представників на ринку медичних препаратів, не мати заявлених постачальників – це викликає подив», – розповіла Наталія Гусак, представниця «Закупівлі Чернівці» (м. Чернівці).

Ще одна корупційна складова – вимога гарантійного листа від виробника у тендерній документації. «Коли така вимога є, продукція, яка постачається у 3-4 рази дорожча, ніж коли це виокремлено окремим лотом. Тому у нас є очікування від МОЗ, щоб були рекомендації для замовників. Тому що, закону ця норма не порушує, але всі розуміють, що це є корупційна складова. Якби були рекомендації від МОЗ для замовників, це би спростило ситуацію», – розповіла Юлія Грига, голова правління ГО «Філософія серця» (м. Вінниця).

Часто кошти використовують не за призначенням під час будівництва і капітального ремонту медичних закладів. Закупівлі медичного обладнання також використовують як корупційний механізм. «Часто у наш зір потрапляє закупівля дороговартісного медобладнання. Тут застосовується чітка схема – технічні завдання під конкретне медобладнання конкретного постачальника. Постачальники не соромляться і кажуть прямо, що «ми розігруємо цей ринок, ми знаємо, що сьогодні виграємо в одній лікарні, завтра в іншій», – розповіла Наталія Гусак.

Головні лікарі часто самі не є свідомі про застосування в їхніх закладах тих чи інших корупційних механізмів. «Зараз багато лікарів бачать, що медична реформа буде також змінювати і питання закупівель, у тому числі, питання розпорядження бюджетними коштами. У більшості закупівель останньою ланкою не є головні лікарі і насправді вони дуже хочуть змін і щоб їм ніхто не вказував де, у кого і як купувати. Вони дуже хочуть працювати чесно», – розповіла Наталія Гусак.

Форма корупційних схем, з якою громадяни найчастіше зустрічаються на побутовому рівні – вимога сплатити за довідку у лікарні. «Людей дуже обурює така банальна річ як сплата за довідки. Всі розуміють, що їхній друк коштує копійки, а зазвичай благодійний внесок, який нас просять сплатити – від 2 до 8 гривень. І ці ціни не зрозуміло звідки випливають. Жоден заклад не закладає це у свої кошториси. Всі розуміють, що люди просто прийдуть і заплатять ці кошти. Тому такі речі обов’язково мають бути закладені у бюджет», – зазначила Юлія Грига.

Для того, щоб реформа була максимально успішною, МОЗ має забезпечити доступність якісної інформації стосовно лікарів. «Адекватну інформацію про лікарів дуже складно знайти. Як правильно налагодити знайомство пацієнта з лікарем – це виклик для нас всіх. Тому що, як може рухатись реформа, якщо людина елементарно не знає куди звернутись за інформацією», – наголосила пані Грига.

Поділитися в соцмережах