Хто блокує об’єднання ще 5 громад: підсумки брифінгу

Перш ніж офіційно об’єднатися, громада має пройти довгий маршрут, на фініші якого – перші вибори. Є громади, які вже мають підтримку громадськості, увесь пакет документів, проте на вибори у 2018 році на цих територіях навіть не сподіваються. В Україні налічується 6 обласних державних адміністрацій, які блокують об’єднання 23 громад.

Сьогодні, 6 серпня, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі у рамках програми УКМЦ- DOBRE “Речники громад” 5 голів сільських та міських рад розповіли про те, чому вони досі не можуть піти на вибори.

Лисянський район, Черкаська область. Бужанська сільська голова Валентина Стадник розповіла, що об’єднання у їхньому районі гальмує обласна держадміністрація. П’ять рад у Лисянському районі Черкаської області прийняли рішення про об’єднання у 2017 році. Комісія ОДА не пропускає громаду на вибори зі штампом “не спроможна”. За словами Валентини Стадник, на їхній території знаходиться найбільше в районі підприємство, тож такий висновок у громаді вважають свідомим гальмуванням процесу.

Білопільський район, Сумська область. 17 березня 2015 року почався процес об’єднання Білопільської міської громади. Це мала би бути одна з перших громад в Україні, проте населені пункти досі продовжують жити автономно. Білопільський міський голова Юрій Зарко каже, що за ці роки об’єднання тут ініціювали тричі:

“Ми хотіли стрибнути в перший вагон вагон потягу “Децентралізація” і отримати всі преференції. Зараз 2018 рік, і ми досі залишаємося на місці”.

Загалом 5 рад надали згоду, і зараз у майбутній громаді нараховується понад 20 000 населення. Сьогодні, 6 серпня, спливає останній із 10 днів, передбачених законодавством для розгляду в ОДА документів про об’єднання громади.

Полтавський район, Полтавська область. 15 серпня 2017 року громада отримала позитивний висновок. 11 вересня документи направили до ЦВК для призначення перших виборів. Але рівно через місяць Полтавська ОДА відкликала документи у зв’язку з тим, що громада не є спроможною і крім того розпочався судовий процес. Проте позивачу у задоволенні позову відмовлено і у суді першої інстанції, і під час апеляції. 25 липня минули всі терміни для подачі скарг на рішення судів, проте документи досі не направлені в ЦВК. За словами Новоселівської сільської голови Людмили Макаренко, юрист із ОДА приходила на судові засідання і відстоювала позицію позивачки, говорячи про те, що громада неспроможна. Тож у селах вважають, що зараз гальмує процес об’єднання їхньої громади обласна адміністрація.

Переяслав-Хмельницький район, Київська область. Із 2015 року у громаді почали процес об’єднання.

“Це потрібно тим, хто проживає на території. І це дуже не потрібно тим, хто живе за рахунок цієї території. Тобто це одиниці, але вони роблять дуже великі перепони до об’єднання”

На думку Сергія Дяченка, їхня громада досі не об’єдналася через блокування з боку ОДА. Чоловік каже, що там трактують закони за власним бажанням. Зрештою, позитивний висновок Циблівська громада отримала ще у листопаді 2017 року. Проте документи досі не у ЦВК. Нещодавно у громаді направили ще одне подання з проханням направити ці документи на розгляд. Чекають відповіді.

Миронівський район, Київська область. Процес об’єднання почався з 2015 року. У 2016 – подали документи про об’єднання з трьома сільськими радами. Перша відмова в ОДА аргументувалася порушенням принципу суміжності – найближчі до Миронівки села об’єднуватися не хотіли. Згодом громада вирішила це питання і 23 березня цього року зробила наступну спробу отримати висновок. За словами Миронівського міського голови Віталія Савенка, тоді очекали позитивного результату, проте так і не дочекалися. 9 липня отримали відмову, яка, за словами Миронівського міського голови, не мала жодного законного підґрунтя.

85% надходжень усього району дає Миронівка. Тож, на думку Віталія Савенка, об’єднання гальмують в першу чергу райради, які не хочуть втрачати владу і гроші, а потім перепони створюють і в ОДА.

Думка експерта

За словами експерта з питань реформи місцевого самоврядування Юрія Ганущака, облдержадміністрація має підстави відмовити у об’єднанні лише тоді, коли порушені процедури або коли подають пропозиції одночасно. Проте це не звільняє від вимоги надати висновок. Тим не менш, ОДА не може вказувати на неспроможність громади. Такі результати, відповідно до закону, може визначати лише Кабмін, проте це уже крок наступний – після виборів. В такому разі громада залишиться великою сільською радою і прямі міжбюджетні трансферти не будуть з нею встановлені.

“Якщо щодо об’єднання сільських рад немає гарантії, що то буде спроможна громада. То щодо міст – це взагалі дивна позиція. Адже є узгоджені із областями центри, де стовідсотково Мінрегіон підтримує і фіксує, що це є спроможна громада. Є також варіанти із відмовами через “білу пляму”. Проте і це не звільняє від вимоги надати висновок”, – каже Юрій Ганущак.

Експерт наголошує, що правових підстав для відмови часто немає.

“Називають такі підстави, як у випадку “розвалять район” – це найбільш характерний “аргумент” для Київської та Закарпатської областей. Це абсолютно недоречно, адже працює формула вирівнювання і ті ж самі районні бюджети отримують свої дотації”.

Також Юрій Ганущак називає блокуючим політичний момент – гальмують децентралізацію ті, хто боїться зміни політичного настрою. Окрім того, діє страх втратити управління:

“У жодному разі не пускати на вибори, бо ними не можна буде управляти. Об’єднаними територіальними громадами неможливо керувати. Адже у них є гроші, повноваження, можливості приймати рішення. Тільки коли якісь рішення незаконні – ці питання розглядаються у суді”, – додає Юрій Ганущак.

Зрештою, за підсумками обговорення учасники брифінгу дійшли до висновку, що головними блокувальниками реформи з децентралізації у регіонах є обласні державні адміністрації. Вони не надають висновків на пакети документів або ж відтягують процес іншими методами – а тим часом громади втрачають час. Деякі з них уже по декілька років могли би використовувати свої ресурси для власного розвитку, покращувати інфраструктуру та піднімати рівень життя мешканців. А тим часом – вони носять документи із кабінету в кабінет і місяцями чекають на висновки.

“Ми обов’язково будемо боротися. Хоч оці протистояння підривають віру людей у справедливість. Адже коли ми, обрані людьми керівники, не можемо пробити цю стіну. Поки існує закон про добровільне об’єднання – дайте нам шанс добровільно об’єднатися”, – додає наостанок Бужанська сільська голова Валентина Стадник.