У результаті підняття рівня Олександрівського водосховища з 16 до 20,7 м зникне національна пам’ятка «Центр Буго-Гардівської паланки війська Запорізького». Про це в ході прес-конференції, яка 20 квітня відбулася в КМЦ.Миколаїв, розповіли науковці з Києва.
Напередодні в селі Богданівка були проведені громадські слухання, під час яких місцеві жителі, депутати сільської та районної ради висловились проти затоплення їхньої землі та псування річки. За інформацією екологів, сумарний об’єм штучних водойм у басейні Південного Бугу вже зараз сягає половину стоку річки, а у маловодні роки перевищує його.
У результаті підйому рівня води зникне останній природний ландшафт Запорозької Січі. «У ті часи Ґард на Бузі був одним із найвідоміших урочищ. Воно знаходиться за 2 км на південний схід від села Богданівки Доманівського та 1 км на південь від міста Южноукраїнська Арбузинського районів Миколаївської області. Це глибокий і вузький каньйон з крутими скелястими берегами, по дну якого тече Південний Буг, утворюючи великий Ґардовий поріг. З лівого берега височіють три великі скелі, що носять назви Сова, Брама і Пугач. Навпроти третьої, посеред ріки, розташований острів Ґардовий (теперішня назва – Клепаний)», – розповів кандидат історичних наук, представник Центру пам’яткознавства НАН України Микола Товкайло. Та, за його словами, керівники ДП «НАЕК «Енергоатом» протягом багатьох років воліють не помічати факту створення на землях і угіддях об’єкту культурної спадщини. «Разом із тим вони намагаються довести суспільству, що історичний Ґардовий острів знаходиться не в межах урочища Ґард, а на 2 км вище від нього по річці, на Великому острові, отож заповнення Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м повністю виключає його затоплення», – додав М. Товкайло.
У той же час, як наголосив представник Національної спілки краєзнавців України Микола Біляшівський, «Центр Буго-Гардівської паланки війська Запорізького» 2009 року внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України відповідною Постановою Кабміну, тобто він охороняється законом. У результаті підняття рівня води буде знищено історичне ядро пам’ятки, її доведеться знімати з державного обліку. А в Україні після цього не залишиться жодного зразка автентичного ландшафту часів Запорожжя.
Окрім цього, під загрозою зникнення опиняться природні ресурси. «Сьогодні тут ростуть чотири види рослин, яких немає більше ніде в світі. Підняття рівня води скоротить їх популяцію», – пояснила голова Миколаївської філії Національного екологічного центру України Ганна Коломієць. Більше того, підйом води зруйнує ключові заповідні ділянки – пороги, острови та нижні частини каньйону.
Зважаючи на це, активісти вимагають провести громадські обговорення щодо підняття рівня Олександрівського водосховища на загальнодержавному рівні, у м. Києві, з залученням учених із усієї країни.
Слід зауважити, що проектом «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» передбачається підвищення рівня Олександрівського водосховища та збільшення корисної ємності до 72,6 млн. куб. м, із яких для додаткового водоспоживання Южно-Української АЕС планується використати 7 млн. куб. м, для Ташлицької гідроакумулюючої електростанції – 14,4 млн. куб. м.
