WP_Term Object ( [term_id] => 5 [name] => Комунікації реформ – дискусії [slug] => reforms-projects [term_group] => 0 [term_taxonomy_id] => 5 [taxonomy] => category [description] => [parent] => 0 [count] => 30 [filter] => raw [cat_ID] => 5 [category_count] => 30 [category_description] => [cat_name] => Комунікації реформ – дискусії [category_nicename] => reforms-projects [category_parent] => 0 )

Місцева влада відповідальна за автономізацію закладів охорони здоров’я, а громадськість – за контроль процесу – результати дискусії

Місцева влада відповідальна за автономізацію закладів охорони здоров’я, а громадськість – за контроль процесу – результати дискусії

Київ, 20 квітня 2018. До 2020 року всі заклади охорони здоров’я мають пройти процес автономізації. Лікарні повинні реорганізуватися з бюджетної установи у комунальне некомерційне підприємство. Місцева влада ухвалює відповідне рішення, а громадськість повинна моніторити цей процес. «Дуже проста річ. Автономізувався – підключився до системи eHealth, починаєш працювати з пацієнтами на основі послуг. Все – ти працюєш у новій системі. Не автономізувався – лишаєшся у радянській системі. І фінансують тебе місцеві ради», – пояснив речник Міністерства охорони здоров’я України Олександр Ябчанка під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Головна перевага автономізації закладу – конкуренція за пацієнта та зміна системи розподілу коштів між лікарнями. «Сьогодні кошти на медицину ідуть на бюджетне утримання закладів охорони здоров’я. Держава переходить на закупівлю послуг у цих закладах, – розповів Олександр Ябчанка. – Заклади розраховані на ту чи іншу кількість населення, яка там числиться. Якщо, насправді, вони обслуговують у рази різну кількість пацієнтів – то фінансування у них все одно однакове. Немає конкуренції і заклад не зацікавлений у пацієнті. Ми переходимо на систему, коли заклад починає конкурувати за пацієнта. Тому що від кількості пацієнтів буде залежати фінансування держави».

Деякі громади бояться автономізовувати лікарні, пояснюючи це тим, що закон можуть скасувати і доведеться знову все змінювати. Ще одна проблема – нерозуміння населення, хто відповідальний за лікарні на місцях і хто приймає рішення про автономізацію. «Більшість закладів України є власністю місцевої влади. От якщо ви маєте у власності сумку, машину, квартиру – ви вирішуєте, що з ними робити. Так само місцева влада, і тільки вона вирішує, що робити з закладом. Чи хоче вона, щоб той заклад ставав прогресивним, чи не хоче. Чи вони вважають, що у них громада настільки традиційна, що їм треба черга у коридорі, щоб люди могли поспілкуватися, їм треба атмосфера певної загромадженості по коридорах і їх так влаштовує. І ми нічого тут, у центрі, не зробимо», – пояснила Зоряна Черненко, експертка урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції».

У багатьох областях місцева влада вже розпочала процес автономізації закладів. У Чугуївському районному центрі Харківської області вже реорганізували центр первинної медико-санітарної допомоги, а у Борисполі лікарі створюють лікарню «з нуля». «Ми проводили громадські слухання по всьому району, спілкувалися з нашим населенням і питали їхню думку. Наше населення проголосувало за автономізацію центру, і вирішило, що так буде краще. На основі цього депутати районної ради прийняли рішення проводити реорганізацію, – розповіла Тетяна Черевань, головна лікарка Чугуївського районного центру первинної медико-санітарної допомоги. – Реорганізація зайняла 3 місяці. Після реорганізації по нашому статуту ми можемо бути самостійними. З приводу штатного складу – ми самостійно вирішуємо всі питання – скільки співробітників має бути та якого профілю».

Автономізація закладів дозволяє громадськості контролювати як роботу лікарні, так і наявність корупційних схем у ній. «Система eHealth дає надзвичайно багато інструментів для громадського контролю, перш за все. Національна служба здоров’я України буде отримувати звітності автономізованих закладів, які підключилися до системи, з кількістю наданих послуг. За рахунок цього можна прослідкувати, які заклади скільки послуг надають. Це дає неймовірно багато для антикорупційних розслідувань і просто для контролю якості», – зауважив Роман Ланський, експерт Реанімаційного пакету реформ. Окрім цього, реорганізовані заклади охорони здоров’я стають підприємствами та зобов’язані проводити більшість закупівель через систему ProZorro.

На місцях активісти можуть розповідати про переваги реорганізації, ініціювати процес автономізації закладів та контролювати його. Однак, рішення ухвалює місцева влада. «Є зацікавлені сторони у реформі – пацієнти, лікарі, головні лікарі, органи місцевого самоврядування, журналісти. Будь-хто з них може ініціювати цю історію. Інша справа – хто приймає рішення. Приймає рішення орган місцевого самоврядування», – підсумував Олександр Ябчанка.

Поділитися в соцмережах