WP_Term Object ( [term_id] => 5 [name] => Комунікації реформ – дискусії [slug] => reforms-projects [term_group] => 0 [term_taxonomy_id] => 5 [taxonomy] => category [description] => [parent] => 0 [count] => 19 [filter] => raw [cat_ID] => 5 [category_count] => 19 [category_description] => [cat_name] => Комунікації реформ – дискусії [category_nicename] => reforms-projects [category_parent] => 0 )

Нове законодавство щодо пасажирських перевезень загалом прогресивне, але окремі аспекти потребують ширшого обговорення – дискусія

Нове законодавство щодо пасажирських перевезень загалом прогресивне, але окремі аспекти потребують ширшого обговорення – дискусія

ass1579-825x400

Київ, 07 квітня 2017.

Пакет законодавства щодо регулювання ринку пасажирських перевезень, напрацьований Міністерством інфраструктури України, пропонує суттєву дерегуляцію і лібералізацію ринку. У представників галузі є свої зауваження та пропозиції до нового законодавства, які вони просять врахувати. Представники суміжних державних органів – Державної регуляторної служби та Державної служби з безпеки на транспорті, наголошують на тому, що важливо впроваджувати будь-які зміни комплексно і на рівні законодавства, а також подбати, щоб після дерегуляції залишилися достатні механізми контролю. Із такими позиціями виступили сторони під час експертної дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Віктор Сасін, радник міністра інфраструктури України, вважає, що зміни будуть вигідними і для перевізників, і для споживачів: перші зможуть вільно конкурувати, другі виграють від того, що перевізники будуть більше дбати про якість автопарку і намагатимуться знизити ціни. За його словами, поступове зростання тарифів на перевезення протягом останніх років обумовлене не лише інфляцією, але й монополією перевізників на своїх маршрутах. «Наша основна мета – надати можливість бізнесу конкурувати, тій частині перевізників, які ліцензовані – вийти з тіні. […] Є мінімальні вимоги. Якщо перевізник відповідає ліцензійним вимогами і допущений до ринку, він має право брати участь у наданні послуг із регулярних автобусних перевезень», – зазначив він. Віктор Сасін додав, що законопроект 4683 майже фіналізований, невдовзі його виноситимуть на громадське обговорення; у Верховну Раду – у найближчі 2 місяці. Він передбачає імплементацію близько 90% євродиректив у цій галузі, у тому числі щодо норм ліцензування.

Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України, та Михайло Ноняк, голова Державної служби України з безпеки на транспорті, наголосили, що реформа цієї галузі потребує продуманих, поступових системних змін до усього суміжного законодавства. Лише у таких умовах нова модель зможе працювати гармонійно. «Спроба запровадити цю модель одночасно на усіх напрямках призведе до ще більшого конфлікту на ринку. На жаль, сьогоднішня модель дуже глибоко прописана на рівні законів. […] Зробити півреформи на рівні постанови Кабміну неможливо. На рівні постанови можна хіба що лібералізувати міжобласні перевезення», – наголосила Ксенія Ляпіна.

Одна із проблем, які обов’язково потрібно вирішити – величезна кількість пільговиків. За словами Ореста Климпуша, голови Федерації роботодавців транспорту, міністра транспорту у 1992-1994 роках, зараз держава може компенсувати перевізникам не більше 10% витрат на перевезення цих категорій пасажирів; сама процедура отримання такої компенсації надзвичайно бюрократизована. «Нонсенс, що людина має право на пільгові міжміські і міжрегіональні перевезення, але коштів на компенсацію не закладено», – підкреслив він. Такий стан справ призводить до того, що перевізники починають закладати ці втрати у вартість квитків, так само як і витрати на адміністративні бар’єри, які йому доводиться долати для отримання дозволу. «За все, і за свій захист, завжди сплачує кінцевий споживач. Чим більше ми його намагаємося захистити, тим дорожче це для нього коштує. Завжди треба шукати баланс», – зауважила Ксенія Ляпіна.

Найбільш логічне рішення – монетизувати ці пільги. Реальну кількість перевезень можливо контролювати через механізм електронних квитків. Ще один варіант – передати це питання на місцевий рівень, щоб громади вирішували, скільки коштів вони можуть на це виділити і який механізм для них зручніший, пропонує Орест Климпуш. Віктор Сасін додав, що у проектах закладено механізм, за яким перевізник отримує замовлення від організатора перевезення (сільрада, райдержадміністрація) і отримує оплату за фактичне виконання цієї послуги (регулярні рейси між певними пунктами). Тоді для перевізника не має значення, чи були у нього пільгові пасажири і скільки пасажирів було у салоні.

Щодо конкурсів на маршрут для перевізників, їх пропонують взагалі скасувати, але встановити жорсткіші умови до ліцензування за європейськими стандартами. Замовлення на певні категорії перевезень можна віддати на розсуд місцевої влади.

Перевізники найбільше занепокоєні тим, що ті, хто готувався заходити на ринок за старими правилами, тепер зіткнуться із труднощами. Проте радник міністра інфраструктури запевняє, що передбачається тривалий перехідний період, тому перевізники не постраждають.

відеозапис

Поділитися в соцмережах