WP_Term Object ( [term_id] => 5 [name] => Комунікації реформ – дискусії [slug] => reforms-projects [term_group] => 0 [term_taxonomy_id] => 5 [taxonomy] => category [description] => [parent] => 0 [count] => 19 [filter] => raw [cat_ID] => 5 [category_count] => 19 [category_description] => [cat_name] => Комунікації реформ – дискусії [category_nicename] => reforms-projects [category_parent] => 0 )

Перші кроки до європейської якості продуктів зроблено, основний виклик – вторинне законодавство та реальна імплементація – дискусія

Перші кроки до європейської якості продуктів зроблено, основний виклик – вторинне законодавство та реальна імплементація – дискусія

Киев, 29 червня 2017.

Україна вже зробила перші кроки для адаптації законодавства у сфері контролю якості харчових продуктів до європейських норм відповідно до угоди про асоціацію. Реальна імплементація цих вимог забезпечить кращу якість продукції на внутрішньому ринку і ширші можливості для виходу на світові ринки. Успіх впровадження європейських норм в Україні залежить від уваги до деталей у вторинному законодавстві, та від якості і прозорості роботи контролюючого органу. На цьому наголосили експерти, представники галузі і державних органів під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

За словами Володимира Лапи, голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в умовах чинного законодавства забезпечити належний контроль за якістю продукції майже неможливо. До 2017 року Держпродспоживслужба взагалі не могла проводити планові перевірки суб’єктів господарювання. Щоб прийти на позапланову перевірку, Держпродспоживслужба має отримати відповідну скаргу від споживача і погодити перевірку з МінАПК. Між поданням скарги і власне перевіркою через бюрократію може минути до півтора місяця, що зводить нанівець сенс перевірки.

ЄС має одну із найкращих у світі систем стандартизації харчових продуктів і процедуру контролю. Система побудована таким чином, що Єврокомісія контролює якість контролю у країнах-членах, а вони, у свою чергу – ефективність контролю у власній країні, ефективний самоконтроль операторів ринку і розподіл відповідальності між ними, розповіла Марина Неліна, представник Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Адаптація до цих вимог забезпечить кращу якість продукції на українському ринку і відкриє для українських виробників ринки інших країн. «Вже сьогодні 280 українських підприємств, у тому числі 98 виробників харчових продуктів, мають право експорту до ЄС, зокрема – м’яса птиці,  риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів», – зазначила Марина Неліна.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон «Про державний контроль у сфері безпечності харчових продуктів», який наближує українську систему контролю до цих стандартів. Зараз він очікує підпису Президента. «Цей закон посилює можливості для контролю, посилює вимоги до бізнесу і одночасно захищає бізнес від корупційних ризиків. […] Ми захищаємо споживача від небезпечного продукту, виробника – від корупційних складових,  і робимо дешевшим виробництво, ми даємо можливість виробнику експортувати продукцію, збільшувати обсяги продажів, а додаткові можливості виробника створюють додаткові переваги для споживача», – зазначила народний депутат Оксана Продан. Буде виключний перелік того, що контролюючий орган може перевіряти, суб’єкт господарювання має право проводити відеофіксацію процесу; за порушення, яке не стосується безпеки продукції, штрафи не стягуватимуться. Перехідний період складатиме дев’ять місяців. За цей час потрібно буде прийняти до 40 підзаконних актів, які регулюють питання в окремих сферах.

Геннадій Кузнєцов, голова Правління Ліги виробників харчових продуктів, зауважив, що дев’ять місяців – надзвичайно стислий термін для такого об’єму роботи. Щоб реально наблизитися до правил ЄС за 3-4 роки, кожного року доведеться ухвалювати 30-40 законів і підзаконних актів. Євгеній Горовець, представник проекту «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», зауважив, що ключову роль грають саме дрібні деталі, прописані у підзаконних актах. У цій сфері – найбільший об’єм роботи, і зробити її швидко майже неможливо, через обмежену кількість фахівців, які можуть професійно працювати із таким законодавством. Крім того, необхідно забезпечити належну імплементацію нових вимог – самої гармонізації законодавства недостатньо. Це напряму залежить від професійності і доброчесності контролюючих органів, підкреслила Оксана Продан.

Лікар-дієтолог Оксана Скиталінська наголосила, що у  першу чергу потрібно обмежити використання трансжирів, нітритів і консервантів, цукрозамінників, солі і барвників, а також зобов’язати виробників детально і читабельним шрифтом прописувати вміст усього, що є у продукції, щоб споживач був свідомий того, що він купує. Водночас, чинні вимоги щодо нітратів, які застосовуються в Україні, можна послабити до норм, прийнятих у ЄС, вважає Геннадій Кузнєцов.

Протягом цього року Держспоживслужба сфокусує роботу на роз’яснювальній кампанії щодо нових правил, які впроваджуються, і мотивації незареєстрованих господарюючих суб’єктів реєструватися. За деякими оцінками, із чинних на сьогодні незареєстровані – приблизно половина. «Ми еволюційно входили у надто ліберальну систему державного контролю і хочемо з неї так само еволюційно виходити. Якщо зараз вимагати 100% дотримання норм закону, переважну більшість підприємств можна просто зупинити. Такої мети немає – є мета через роз’яснення спонукати до реєстрації, дотримання НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point – прим. УКМЦ) та інших норм закону, які набирають чинності», – підкреслив Володимир Лапа.

Максим Барабуха, керівник департаменту якості Fozzy Group, зауважив, що значну роль у забезпеченні якості відіграє не лише державний контроль, але й корпоративні стандарти: самоконтроль операторів і вимоги одне до одного усіх партнерів «ланцюжка» постачання. На відміну від перевірки контролюючим органом, учасники «ланцюжка» за договорами один з одним можуть організувати перевірку у постачальника за два дні, або, якщо стався інцидент – протягом однієї-двох годин, щоб зупинити реалізацію потенційно небезпечної продукції. Оперативність у даному випадку вигідна усім – з міркувань репутації.

Виробники, у свою чергу, просять скасувати малообґрунтовані вимоги, на зразок плати державі за користування держстандартами.

відеозапис 

 

Поділитися в соцмережах