WP_Term Object ( [term_id] => 15 [name] => Децентралізація - новини [slug] => decentralization-news [term_group] => 0 [term_taxonomy_id] => 15 [taxonomy] => category [description] => [parent] => 0 [count] => 352 [filter] => raw [cat_ID] => 15 [category_count] => 352 [category_description] => [cat_name] => Децентралізація - новини [category_nicename] => decentralization-news [category_parent] => 0 )

За час боротьби за об’єднання ми втратили 150 млн грн, – голова Помічнянської ОТГ на Кіровоградщині

За час боротьби за об’єднання ми втратили 150 млн грн, – голова Помічнянської ОТГ на Кіровоградщині

Одна вулиця – два населені пункти різних районів Кіровоградщини. Такий спадок Помічнянська громада отримала від недосконалого радянського адміністративно-територіального устрою. Однойменні місто та село Помічна ділили вулицю, одна частина якої належала до Новоукраїнського району, а інша – до Добровеличківського. Люди жили разом і не треба було довгих перемовин про об’єднання як тільки з’явилася для цього можливість. Але за це право помічнянцям довелося боротися, адже законодавство тоді ще не дозволяло створювати об’єднані громади в межах різних районів.

Про боротьбу за об’єднання, перемоги та сучасні виклики розповів голова Помічнянської міської об’єднаної громади Кіровоградської області Микола Антошик у проекті УКМЦ-DOBRE “Речники громад”.

Одна вулиця – два райони

На відміну від ОТГ, яких під час об’єднання гальмували керівництво району чи області, Помічнянську громаду не пускало на вибори законодавство – не дозволяло об’єднувати населені пункти з різних районів в одну громаду. Один бік вулиці – це місто Помічна Добровеличківського району, а інший – село Помічна Новоукраїнського.

“Це яскравий приклад неефективного адмінтерустрою Радянського Союзу. А з часом приналежність до різних районів робили великі незручності мешканцям. Наприклад, не всі люди могли звернутися до Помічнянської міської лікарні, адже мали прописку в іншому районі. І їм доводилося їхати до лікарні в Новоукраїнку за 10 км, а не пройти 500 метрів пішки до найближчої”.

Аби домогтися призначення виборів, помічнянці йшли у всі можливі інстанції: зверталися до місцевих нардепів, в ОДА, в Асоціацію міст України, навіть подавали в суд на ЦВК за непризначення виборів. Зрештою, вони дочекалися змін до законодавства.

“Треба було просто бачити, як представники міськради дивилися трансляцію засідання Верховної Ради. Чотири рази ставили на голосування це рішення, і, зрештою, прийняли його. Наші люди плакали від щастя. Хоч вони і знали, що їх можуть не обрати і вони, можливо, не будуть тут працювати. Але всі раділи, бо розуміли, що це потрібно громаді”, – згадує Микола Антошик.

Увесь 2016 рік боролися за об’єднання, а у 2017-му році – пішли на вибори.

“Ми порахували, що за цей час втратили 150 млн грн, які могли б витратити на культуру, освіту, енергоносії. І це не рахуючи кошти, які ми могли б залучити через міжнародні програми технічної допомоги. Втрачено інфраструктурні можливості, адже у перші роки держава давала велику підтримку, зараз – менше”.

Чи не пошкодували?

“За півтора роки ми зробили більше, ніж за всі попередні роки. Ми купили нову комунальну техніку (навантажувач, екскаватор), купили діагностичне обладнання в лікарню, створили первинку (первинну медичну ланку – ред). Провели освітлення і в місто, і в село, замінили всі вікна в садочках, почали утеплення. Це дасть можливість заощаджувати на опаленні. Купили автобус для підвезення дітей із села у більш потужні міські школи. Також будуємо футбольний майданчик, який наполовину фінансує держава”.

У місті Помічна ніколи не було первинної ланки медицини, тож її довелося створювати з нуля – від кабінетів, обладнання до пошуку фахівців. На сьогодні більше 70% населення громади вже підписали договори із сімейними лікарями, що, на думку Миколи Антошика, говорить про високий рівень довіри до реформи. Ще планують купити автомобіль.

Цьогоріч на поточний ремонт доріг Помічнянська громада виділила 2,5 мільйона гривень. Минулого року провели капітальний ремонт на 4 мільйони гривень.

“Минулого року ми відбудували вулицю Макаренка, яка веде до села. Ми вклали у неї 1,5 мільйони гривень. Тепер є зручне сполучення міста з селом, і естетично краще. І люди, які тут живуть, уже змінюють все біля своїх осель. Я це бачу”, – каже Микола Антошик.

Окрім того, системно збільшується бюджет розвитку (доходи і видатки місцевого бюджету, які використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази).

“До об’єднання був період, коли у нас взагалі не було коштів на бюджет розвитку. Потім був мільйон. Зараз – близько 20 мільйонів гривень. Також для порівняння скажу: був час, коли на благоустрій ми змогли виділити 17 тисяч на цілий рік. Зараз – 2,5 мільйони”.

Минулого року Помічнянська ОТГ заробила близько 98 мільйонів гривень, частину з яких повернула державі для розподілу менш заможним громадам.

Головне джерело доходів Помічнянської ОТГ – податок на доходи з фізичних осіб (ПДФО). Багато помічнянців працює на станції та у локомотивному депо “Укрзалізниці”, що знаходяться у Помічній. Микола Антошик каже, що цьогоріч вони поки що не виконують заплановані надходження, адже недоотримують ПДФО із залізничного підприємства.

“Ми намагаємося знайти спільну мову. Адже одне лише локомотивне депо дає більше мільйона гривень у місяць. Із жовтня 2017 року у Верховній Раді знаходяться два проекти постанови Про податковий кодекс України, який дозволяє отримувати податок від підприємства за місцем розташування. Інший – податок має сплачуватися за місцем проживання. Тому залізничники користуються такою невизначеністю. Ми від цього втрачаємо і недоотримуємо свої кошти. Але ми прорахували ці ризики і зараз нам вистачає на потреби громади”.

Щоб отримати гроші – треба бути активними

Помічнянська громада також працює над залученням донорських коштів – пишуть проекти на різноманітні конкурси та гранти. І це, на думку Миколи Антошика, теж важлива можливість, яку дала децентралізація.

“Я розумію, що у проекти треба залучати кошти. Ми виграли конкурс, бо були активними. Треба пробувати, робити, долати перешкоди, не відкладати це на завтра, а робити сьогодні”.

За півтора роки ОТГ подала 60 проектів.

“Коли ми тільки почали писати проекти, я думав, що їх буде близько десятка. Але написали 60. Ми прагнемо залучати кошти, – каже Микола Антошик. – Завдяки об’єднанню ми побачили, як з’являються нові лідери, як з’являється молодь, яка хоч і не мала досвіду, але це дуже талановиті люди люди. До того ж програма DOBRE проводить навчання”.

Молодь у Помічнянській громаді також реалізує власні проекти. Наприклад, молодіжна рада запроваджує роздільне збирання сміття. У школах встановили спеціальні контейнери. Молодь вчиться заробляти на смітті, аби мати ресурс на втілення нових ініціатив.

“Людям притаманно чекати дива. Цікаво, що зміни, як правило, бачать люди, які не живуть у нашій громаді. Ті, хто приїздять на свята до рідних у гості, хто не буває у громаді по декілька років. Місцеві мешканці теж, звичайно, помічають, хоча й критикують. Люди – максималісти, їм хочеться “все і одразу”. Ми розуміємо, що поки не настільки спроможні, щоб зробити все. Але треба прагнути зробити якомога більше. Тому ми думаємо над тим, як залучати кошти, підприємців. Є приклади, коли ми спільними зусиллями з підприємцями робили тротуари, дороги, спортивні майданчики”.

***
Реформу треба завершувати – підсумовує голова Помічнянської ОТГ з Кіровоградщини Микола Антошик.

“Оглядаючись назад, хочу сказати, що ці реформи треба було завершити вчора. Можливо, це й правильно, що дали можливість об’єднатися добровільно. Але потрібно було поставити задачу, наприклад, до 1 січня 2019 року завершити цей процес. Зараз є небезпека, що можуть все спустити на гальма. Проте назад дороги немає”.

Поділитися в соцмережах